Enji - Noblesse oblige (2011)
У зв’язку з гулянням на новорічні свята я провтикав дуже приємний подарунок під новий рік – довгоочікуваний альбом Enji «Noblesse oblige», який з’явився в мережі 30 грудня. Скачав я і послухав вже в 2012 році. Нарешті, відійшовши від перших емоцій, можу щось по ділу сказати.
Такого не було ні разу в моєму житті, щоб на прослуханому альбомі не знайшлося трека, який би мені не сподобався!!! Всі круті, кожен куплет, кожен приспів, кожне слово, кожний семпл біта, я все пролайкав у вк :). Слухаю від першого до останнього не перемикаючи канал і отримую задоволення.
В наш час альбоми часто складаються з 11-13 треків, 30% з яких інтро, аутро, скіти, інша фігня та багато фітів. У «Noblesse oblige» 14 повноцінних треків, мінімум фітів, мінімум води – максимум суті. Ось тепер то я розумію, чому альбом так довго довелося чекати, якщо не помиляюся, то писався він роки 1,5-2.
Говорячи про фіти, то з МС Enji допомагали тільки Malysh із Самозахисту, співпраця з яким очікувалася давно, та Naz, який рєдко, но мєтко радує своїми треками й спільну роботу «Трафік» ми чули вже раніше. Набагато цікавіша ситуація із бітмейкерами: багато авторів, включаючи самого Enji, представили свої кращі роботи для альбому і ох який же я щасливий, що теж зміг прикласти свою руку до цього творіння! Не дуже гарно себе хвалити, але інструментальна складова «Noblesse oblige» на мою думку на дуже високому рівні, заслухатися можна. Із всіх бітмачів не знаю тільки шановного пана з псевдонімом Das, один із найсмачніших мінусів в альбомі. Здивувала відсутність хоча б одного біта від Lenso. DF + Enji + Naz – тепер це вже традиційно вдала комбінація, давайте ще!
Я б назвав цей альбом монотонним, але в хорошому розумінні цього слова, тобто він дуже цілісний, єдиний, слухається на одному подиху. Монотонний, але тематика треків різноманітна, витримана в стилі Enji. Як завжди лірично, по-філософськи, розумно та іноді жорстко. В текстах гостро зачіпляються соціальні та теми відносин між людьми, проблеми країни та влади, патріотизм, теми музики (як всі люблять це називати «реп про реп») та особисте. Коротше, кожен слухач знайде щось близьке собі по суті. Ага, точно… про хасол і клуби тут нема нічого.
Я вже казав, що всі композиції від 1 до 14 сподобалися (нехай пробачать мене такі майстри як DLF, Місто 44, Сайфа, Самозахист, але слухаючи їх альбоми завжди були треки, які мені не подобалися або просто не сприймалися) та треба ж виділити ті, що сподобалися найбільше. Так от, найбільше мене здивував трек Зброю до бою. Ще коли почув його на стадії демки дуже вразило, як Enji змінив сприйняття мого інструменталу, без читки ну взагалі не те. Хто тобі винен – також один з кращих, текст мене не залишив байдужим. Будем пам’ятати – дуже патріотично, В одному напрямку – просто вмикаю і кайфую.
Хотів написати рецензію на альбом, але яка там рецензія… це якась ода автору :) Тисну руку Enji та всім людям, які трудилися над альбомом! ІМХО, шикааааарно вийшло.
Висновок. «Noblesse oblige» – ще один альбом «маст хев» для українського слухача та один з моєї колекції найкращого, що встиг почути за життя.
Kevin
Лучший фидбэк